Як довести недостовірність наданої учасником інформації?

Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель 3 липня 2017 року  зобов’язала ПАТ «Укрпошта» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції товариства  «Техойл Рітейл». Предмет закупівлі – нафта і дистиляти (бензин та дизельне паливо у роздріб через мережу АЗС).

Як встановлено в ході розгляду скарги,  замовник скористався своїм правом, визначеним в частині сьомої статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» звернутись за підтвердженням інформації, наданої учасником до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання недостовірної інформації про його невідповідність кваліфікаційним критеріям, наявності підстав, зазначених у частині першій  статті 17 Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

 У складі тендерної пропозиції скаржника містяться, зокрема:

технічна специфікація, в якій зазначено, що паливні картки повинні забезпечувати цілодобову підтримку “гарячої лінії”;

довідка, яка містить скан-копію паливних карток та в якій зазначено, зокрема, що паливні картки забезпечують цілодобову підтримку “гарячої лінії”.

Як стверджує замовник, з метою перевірки правдивості зазначеної інформації була створена робоча група за участю учасника, здійснено телефонний дзвінок за вказаним номером та отримано відповідь, що за цим номером підтримка карт не надається. Від підписання складеного акта учасник відмовився.

Замовник також стверджує, що його представниками в регіоні була створена робоча група, яка здійснила спробу отримати пальне за карткою, наданої у складі пропозиції в якості зразка та встановила, що пальне отримати неможливо.

Скаржник надав копію договору, укладеного з підприємством, що обслуговує через мережу АЗС паливні картки зазначеного зразка.

На підставі викладеного Колегією зроблено висновок, що замовник не довів та документально не підтвердив факт надання скаржником недостовірної інформації.

У існуючій редакції Закону України «Про публічні закупівлі» в замовника є тільки право звернутись за підтвердженням інформації. Але обов’язку відповідати на таке звернення у учасника чи третьої особи немає.  Порядку документального оформлення встановленого факту обману теж не існує.

Таким чином питання, винесене в заголовок, – встановлення та доведення недостовірності поданої учасником інформації – залишається відкритим.

Рекомендовані публікації

Додати коментар